Національність

Національність є калькою англійського nationality (громадянство).

В СРСР умисно використовували слово “національність” в подвійному значенні – “громадянство” та “етнічність”.

В Конституціїї України такох умисно закладена двозначність:

“Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей,” сайт президента, сайт ВР – виходить “громадяни України всіх громадянств”…

Етнографічні групи українського етносу – лемки, долиняни, гуцули, замішанці, покутяни, ополяни, подоляни, волиняни, батюки, холмщаки, підгіряни, підляшани, пінчуки, поліщуки, литвини, польовики, поршане, черкаси, переяславці, полтавці, кирдани, сіврюки, слобожанці, степовики, задунайці, кубанці, донці…

Етноси – елліни, румуни, семіти (араби та євреї), тюрки, угорці…

Групи іноземних громадян = “національні” меншини.

Тепер уявімо як створювався міф “русскіє”.

На початку паспортизації та обліку населення/плебсу в СРСР записували “національність”. В СРСР було подвійне громадянство: перше громадянство країни проживання, друге СРСР. Тобто кожен мешканець СРСР мав аж три “національності” – два громадянства та етнічність. Що ж записували в паспорти/документи в графі “національність”?

Як умовні Сивко, Алімбай, Піман ставали “русскімі” через СивкоВ, АлімбаЄВ, ПіманОВ?